остаточно

Значення в інших словниках

1. остаточно — остато́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. остаточно — I вкрай, геть, доконечно, зовсім, украй, цілковито, цілком Фразеологічні синоніми: до кінця; до краю; до послідку; до решти II див. зовсім Словник синонімів Вусика
3. остаточно — ОСТАТО́ЧНО, присл. Повністю, цілком; до кінця. – Коли пан улаштує тут ярмарок.., справа остаточно залагодиться (З. Тулуб); Ніна .. думала, що хлопець остаточно виправився і що це вона так зуміла його перевиховати (О. Словник української мови у 20 томах
4. остаточно — остаточно урешті-решт (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. остаточно — ЦІЛКО́М присл. (до кінця; повною мірою), ПО́ВНІСТЮ, АБСОЛЮ́ТНО, ЗО́ВСІМ, ЦІЛКОВИ́ТО, ОСТАТО́ЧНО, СПОВНА́, ТО́ЧНО, ПО́СПІЛЬ, ПРИ́ТЬМОМ розм., ГЕТЬ розм., ГЕТЬ-ЧИ́СТО розм., КРУГО́М розм., НА́СКРІЗЬ розм.; ЗГО́ЛА́ діал.; ДОЩЕ́НТУ, ДОТЛА́, ДО́ЧИ́СТА розм. Словник синонімів української мови
6. остаточно — Остато́чно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. остаточно — ОСТАТО́ЧНО, присл. Повністю, цілком; до кінця. — Коли пан улаштує тут ярмарок.., справа остаточно залагодиться (Тулуб, Людолови, І, 1957, 26); Ніна.. думала, що хлопець остаточно виправився і що це вона так зуміла його перевиховати (Донч. Словник української мови в 11 томах