1. Великий тлумачний словник сучасної мови

отаманування

отаманува́ння

-я, с.

Дія і стан за знач. отаманувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отаманування — отаманува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. отаманування — ОТАМАНУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. отаманува́ти. – На плечі мені, – провадив далі єпископ, – упало ще й отаманування в полку... (О. Ільченко); Він .. з усім гонором дідича боровся за право будь-якого отаманування (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. отаманування — Отаманува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. отаманування — ОТАМАНУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. отаманува́ти. — На плечі мені, — провадив далі єпископ, — упало ще й отаманування в полку… (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 249); Він.. з усім гонором дідича боровся за право будь-якого отаманування (Стельмах, II, 1962, 357). Словник української мови в 11 томах