отруйниця

отру́йниця

-і.

Жін. до отруйник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отруйниця — отру́йниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. отруйниця — ОТРУ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до отру́йник. [Андромаха:] Ні, ти сама була б зо всього винна, не страх, не сором і не меч, а ти, отруйнице..! (Леся Українка); – Невже ж ти бажаєш, щоб твоя сестра стала отруйницею? (Юліан Опільський). Словник української мови у 20 томах
  3. отруйниця — ОТРУ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до отру́йник. [Андромаха:] Ні, ти сама була б зо всього винна, не страх, не сором і не меч, а ти, отруйнице..! (Л. Укр., II, 1951, 265). Словник української мови в 11 томах