отруйниця
отру́йниця
-і.
Жін. до отруйник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отруйниця — отру́йниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- отруйниця — ОТРУ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до отру́йник. [Андромаха:] Ні, ти сама була б зо всього винна, не страх, не сором і не меч, а ти, отруйнице..! (Леся Українка); – Невже ж ти бажаєш, щоб твоя сестра стала отруйницею? (Юліан Опільський). Словник української мови у 20 томах
- отруйниця — ОТРУ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до отру́йник. [Андромаха:] Ні, ти сама була б зо всього винна, не страх, не сором і не меч, а ти, отруйнице..! (Л. Укр., II, 1951, 265). Словник української мови в 11 томах