1. Великий тлумачний словник сучасної мови

отрутник

отру́тник

-а, ч., рідко.

Те саме, що отруйник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отрутник — отру́тник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. отрутник — ОТРУ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що отру́йник. Од того часу його неначе якийсь отрутник напоїв якоюсь отрутою (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. отрутник — ОТРУ́ЙНИК, ОТРУ́ЮВАЧ, ОТРУ́ТНИК рідше. Щоб досягти вінценосного отруйника, Гамлетові треба прибрати з дороги його сторожових псів (з журналу); Отруювачі клали шматочки отруєної принади в нори (О. Донченко); От того часу його неначе якийсь отрутник напоїв якоюсь отрутою (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
  4. отрутник — ОТРУ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що отру́йник. Од того часу його неначе якийсь отрутник напоїв якоюсь отрутою (Н.-Лев., VII, 1966, 274). Словник української мови в 11 томах