отягатися

Значення в інших словниках

1. отягатися — Отяга́тися: — відмовлятися, затримувати [34] — зволікати [52] Словник з творів Івана Франка
2. отягатися — отяга́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
3. отягатися — Отяга́тися. Не поспішати, зволікати, ухилятися, затримуватися То біда, що старі зачинають отягати ся, — пояснював Самсонюк свої сумніви, обертаючи ся до Гірченка (Галіп, 93) // пол. ociągać się, — зволікати, тягти (з виконанням чогось); порівн. нім. Українська літературна мова на Буковині
4. отягатися — див. баритися Словник синонімів Вусика
5. отягатися — ОТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ОТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. 1. Відставати, затримуватися; не поспішати. Рушили на схід, як хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався (І. Словник української мови у 20 томах
6. отягатися — отяга́тися зволікати (ст): А цього року всі наче отягалися. Мовляв, такий він довгий, той карнавал, маємо час (Нова хата 1937) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. отягатися — ВАГА́ТИСЯ (виявляти нерішучість у вирішенні чого-небудь), РОЗДУ́МУВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ, ХИТА́ТИСЯ, М'Я́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ (ТА М'Я́ТИСЯ) розм., МУ́ЛЯТИСЯ розм., МУ́ЛИТИСЯ розм. рідше, ВАГУВА́ТИСЯ діал., ВАРУВА́ТИСЯ діал., ВО́МПИТИ (ВО́НПИТИ) діал. Словник синонімів української мови
8. отягатися — ОТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ОТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. 1. Відставати, затримуватися; не поспішати. Рушили на схід, як хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався (Фр. Словник української мови в 11 томах
9. отягатися — Отяга́тися, -га́юся, -єшся гл. 1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому. Камен. у. 2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. см. отягтися. Словник української мови Грінченка