оціпенілий
оціпені́лий
-а, -е, рідко.
Дієприкм. акт. мин. ч. до оціпеніти.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оціпенілий — оціпені́лий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- оціпенілий — ОЦІПЕНІ́ЛИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. акт. до оціпені́ти. Оціпенілий, зіщулений від страху і захоплення.., дивиться Розгуляєв на .. велетенський щит (О. Довженко). 2. у знач. прикм. Який став нерухомим, занімів. Оціпеніле тіло; // Який утратив чутливість. Словник української мови у 20 томах
- оціпенілий — ОЦІПЕНІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до оціпені́ти. Оціпенілий, зіщулений від страху і захоплення.., дивиться Розгуляєв на.. велетенський щит (Довж., Зач. Десна, 1957, 451); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах