палаццо
пала́ццо
невідм., с.
1》 Міський приватний палац, звичайно в Італії.
2》 Тип житла міської буржуазії та феодальної верхівки за доби Відродження.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палаццо — пала́ццо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- палаццо — ПАЛА́ЦЦО, невідм., с. Міський приватний палац, звичайно в Італії. Сен Галло, цей гультяй, мандрівник, фантазер, будував римським папам і кардиналам палаци, споруджував розкішні палаццо флорентійським купцям і химерні замки ломбардським графам (П. Словник української мови у 20 томах
- палаццо — ПАЛА́ЦЦО, невідм., с. Міський приватний палац, звичайно в Італії. Сен Галло, цей гультяй, мандрівник, фантазер, будував римським папам і кардиналам палаци, споруджував розкішні палаццо флорентійським купцям і химерні замки ломбардським графам (Загреб., День.., 1964, 343). Словник української мови в 11 томах
- палаццо — Палац італійський, будівля, характерна для епохи Ренесансу. Назва походить від Палатинського горба у Римі, де у стародавні часи споруджувались імператорські палаци. Типологічно сформувався у XIII–XIV ст. Архітектура і монументальне мистецтво