палаццо

пала́ццо

невідм., с.

1》 Міський приватний палац, звичайно в Італії.

2》 Тип житла міської буржуазії та феодальної верхівки за доби Відродження.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палаццо — пала́ццо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. палаццо — ПАЛА́ЦЦО, невідм., с. Міський приватний палац, звичайно в Італії. Сен Галло, цей гультяй, мандрівник, фантазер, будував римським папам і кардиналам палаци, споруджував розкішні палаццо флорентійським купцям і химерні замки ломбардським графам (П. Словник української мови у 20 томах
  3. палаццо — ПАЛА́ЦЦО, невідм., с. Міський приватний палац, звичайно в Італії. Сен Галло, цей гультяй, мандрівник, фантазер, будував римським папам і кардиналам палаци, споруджував розкішні палаццо флорентійським купцям і химерні замки ломбардським графам (Загреб., День.., 1964, 343). Словник української мови в 11 томах
  4. палаццо — Палац італійський, будівля, характерна для епохи Ренесансу. Назва походить від Палатинського горба у Римі, де у стародавні часи споруджувались імператорські палаци. Типологічно сформувався у XIII–XIV ст. Архітектура і монументальне мистецтво