1. Великий тлумачний словник сучасної мови

паничівський

паничі́вський

-а, -е.

Прикм. до панич.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паничівський — ПАНИЧІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до пани́ч. Мар'я бачить по Христиному обличчі, як її збентежив той паничівський догляд [погляд], як звеселив, утішив (Панас Мирний); В одчинену браму вбігла пара коней, а на повозці забіліли дві паничівські фігури (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  2. паничівський — Паничі́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. паничівський — ПАНИЧІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до пани́ч. Мар’я бачить по Христиному обличчі, як її збентежив той паничівський догляд [погляд], як звеселив, утішив (Мирний, III, 1954, 199); В одчинену браму вбігла пара коней, а на повозці забіліли дві паничівські фігури (Н.-Лев., IV, 1956, 63). Словник української мови в 11 томах
  4. паничівський — Паничівський, -а, -е Принадлежащій баричу, холостому человѣку. Панич, ви, бачу, і чи не паничівські у вас примхи. МВ. (КС. 1902. X. 149). Словник української мови Грінченка