1. Великий тлумачний словник сучасної мови

панство

па́нство

-а, с.

1》 Збірн. до пан.

|| Подружжя панів; пан і пані.

2》 Поведінка, звички і т. ін., як у панів.

3》 заст. Панування.

4》 заст. Царство, держава.

|| перен. Місце, сфера переваги, активного вияву чи безмежного поширення чого-небудь.

5》 зах. Подружжя: чоловік і жінка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панство — па́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. панство — див. ПАН; шляхта, дворянство; Г. подружжя; Д. світськість; ЗСТ. панування; (сфера вияву) царство, королівство, володарство <н. панство свободи>. Словник синонімів Караванського
  3. панство — див. ватага Словник синонімів Вусика
  4. панство — [панство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. панство — ПА́НСТВО, а, с. 1. Збірн. до пан. Дурний хлопець не знав, не відав, що панич уже покаявся перед богом. Щока йому так само пашіла, а в серці ще гірше клекотіла ворожнеча проти панства... (А. Словник української мови у 20 томах
  6. панство — Держава, володіння, панство Словник застарілих та маловживаних слів
  7. панство — ДЕРЖА́ВА (територія, що становить єдність з погляду історії, населення, політичного ладу тощо), КРАЇ́НА, ЗЕМЛЯ́, ЦА́РСТВО заст., фольк., ПА́НСТВО заст.; КРАЙ, СТОРОНА́ (перев. із сл. рідний, наш тощо). Словник синонімів української мови
  8. панство — Па́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. панство — ПА́НСТВО, а, с. 1. Збірн. до пан. Дурний хлопець не знав, не відав, що панич уже покаявся перед богом. Щока йому так само пашіла, а в серці ще гірше клекотіла ворожнеча проти панства… (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах