перемучити
перему́чити
-чу, -чиш, док., перех.
1》 Змучити всіх чи багатьох.
2》 Дуже змучити; змучити ще раз, повторно або заново, по-іншому.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перемучити — перему́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- перемучити — ПЕРЕМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого. 1. Змучити всіх або багатьох. – Се-то той бунтівник, через котрого стільки людей перемучили? (Г. Колісник). 2. Дуже змучити; змучити ще раз, повторно або заново, по-іншому. Чорт би перемучив твого батька!... Словник української мови у 20 томах
- перемучити — ПЕРЕМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Змучити всіх або багатьох. 2. Дуже змучити; змучити ще раз, повторно або заново, по-іншому. Чорт би перемучив твого батька! (Номис, 1864, № 3757); Улиці, базари Крились трупом, плили кров’ю. — Мало клятим кари!... Словник української мови в 11 томах
- перемучити — Перемучити, -чу, -чиш гл. Перемучить, измучить. Чорти б перемучив твого батька. Ном. № 3757. Словник української мови Грінченка