перемучений
перему́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до перемучити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перемучений — перему́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- перемучений — див. змучений Словник чужослів Павло Штепа
- перемучений — ПЕРЕМУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перему́чити. Але Мазепа не дожив до сього: зломлений, перемучений всякими трівогами, непевний свого житя (М. Словник української мови у 20 томах
- перемучений — ПЕРЕМУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перему́чити. Якби не здригалося іноді тіло її перемучене, була б це мертва постать (Гр., І, 1963, 384); Матвій, як усі, скотився, перемучений до краю. Словник української мови в 11 томах