1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пильний

пи́льний

I -а, -е.

1》 Який робить щось або ставиться до чого-небудь з увагою; уважний.

|| Який діє постійно, безперервно або не знижується, не послаблюється.

2》 Який відзначається увагою, спостережливістю, здатний усе помічати, підмічати.

|| Який за певних обставин стає дуже настороженим, гострим і т. ін. (про погляд, увагу тощо).

3》 Який вимагає термінового, негайного виконання; нагальний.

4》 Дуже великий, настійний (про прохання, потребу і т. ін.).

5》 Який щиро, уважно ставиться до своїх обов'язків, роботи; старанний.

|| Який постійно впорядковує що-небудь; дбайливий.

II -а, -е.

Прикм. до пил 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пильний — (про людину в роботі) ревний, запопадливий, підсил. невтомний, невсипущий; (при вияві особливої уваги) уважний; (про погляд) зіркий, проникливий, пронизливий, проймаючий. Словник синонімів Полюги
  2. пильний — пи́льний 1 прикметник уважний пи́льний 2 прикметник від: пил Орфографічний словник української мови
  3. пильний — (догляд) уважний, неослабний, суворий; (сторож) НЕВСИПУЩИЙ, всевидящий; (погляд) гострий, зіркий, проникливий, зосереджений, напружений; (- діло) нагальний, терміновий, невідкладний; (- просьбу) настійний, (- потребу) пекучий; (хто) старанний... Словник синонімів Караванського
  4. пильний — див. уважний Словник синонімів Вусика
  5. пильний — 1. порошний, порохний, порохавий, запорошений, напорошений, припорошений, спорошений, упорошений, курявий, закурявілий, накурявілий, прикурявілий, скурявілий, курний, закурений, накурений, прикурений, скурений, укурений 2. це дбайливий Словник чужослів Павло Штепа
  6. пильний — Пи́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пильний — ПИ́ЛЬНИЙ¹, а, е. 1. Який робить щось або ставиться до чого-небудь з увагою; уважний. Стояв коваль замислений у кузні, Вдивляючись в розплавлене залізо. Принишк підручний, пильний і тривожний, Світились очі блисками металу (М. Словник української мови у 20 томах
  8. пильний — ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙ діал., КУКІ́БНИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ПОКЛА́ДНИЙ діал. (який уміє берегти, зберігати щось). Словник синонімів української мови
  9. пильний — ПИ́ЛЬНИЙ¹, а, е. 1. Який робить щось або ставиться до чого-небудь з увагою; уважний. Стояв коваль замислений у кузні, Вдивляючись в розплавлене залізо. Принишк підручний, пильний і тривожний, Світились очі блисками металу (Гірник, Стартують.. Словник української мови в 11 томах