пластун
пласту́н
-а, ч.
1》 Розвідник, який пересувається плазом, на животі.
|| розм. Той, хто пластує, пересувається по-пластунському.
2》 іст. Козак особливих піхотних частин Чорноморського та Кубанського козачого війська, що формувалося з добровольців, які спеціалізувалися на сторожовій службі в очеретах і плавнях.
3》 Член, учасник "Пласту" (див. пласт II).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Пластун — Пласту́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- пластун — див. РОЗВІДНИК. Словник синонімів Караванського
- пластун — ПЛАСТУ́Н, а́, ч. 1. Розвідник, який пересувається плазом, на животі. – Ну, .. розставте вартових на чатах, а пластунів пошли, Шраме, на засіди (М. Старицький); Черниш наскочив на якогось пластуна-бійця. Словник української мови у 20 томах
- пластун — ПЛАСТУ́Н, а́, ч. 1. Розвідник, який пересувається плазом, на животі. — Ну,.. розставте вартових на чатах, а пластунів пошли, Шраме, на засіди (Стар., Облога.., 1961, 33); Черниш наскочив на якогось пластуна-бійця. Словник української мови в 11 томах
- пластун — Пластун, -на м. 1) Кубанскій козакъ, несущій сторожевую и развѣдочную службу и въ то-же время занимающійся охотой и рыбной ловлей. Поп. 240, 241. О. 1862. I. Кух. Пластуни, 61. 2) = пластовець. Словник української мови Грінченка