побити
поби́ти
-б'ю, -б'єш, док., перех.
1》 з прийм. в (у), об, по. Постукати, поплескати по чому-небудь, об щось.
2》 кого. Завдати ударів кому-небудь; вибити.
|| перен. Піддати гострій критиці, викрити кого-, що-небудь.
3》 Позбавити життя, вбити всіх чи багатьох.
|| Знищити, пошкодити рослини, посіви і т. ін. (про град, мороз тощо).
|| безос.
|| перен. Довести до відчаю, пригнітити.
4》 Розбити, розколоти на шматки.
5》 Пошкодити ударами, поштовхами і т. ін.
|| Стоптати, зносити (взуття).
|| Проїсти тканину, одяг і т. ін. (про міль).
|| Укрити заглибинами шкіру обличчя (про віспу).
6》 Завдати поразки супротивникові; перемогти.
|| Перевершити в чому-небудь; перемогти в труді, змаганні, грі.
Побити рекорд — перемогти в змаганні.
7》 карт. Покрити карту. Побити десятку.
8》 діал. Прикрасити.
9》 діал. Оббити. Побити дах залізом.
Побила мене (тебе, їх і т. ін.) лиха година заст. — спіткало когось лихо, нещастя.
Побити поклони заст. — низько, до землі вклонитись.
Значення в інших словниках
- побити — (ударами завдати болю) набити, (сильно) всипати, віддубасити, налупити, натовкти, (чимсь вузьким) висікти, (злегка) нашльопати. Словник синонімів Полюги
- побити — поби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побити — 1. (кулаками, палицею і т. ін.) підняти руку на кого; пом’яти (нам’яти) боки (шкуру) кому; накласти боки кому; дати (задати, всипати) бобу (перцю) кому; дати (задати) духу кому; дати прочухана (прочуханки) кому, дати пам’ятного кому... Словник фразеологічних синонімів
- побити — Вибанити, вивихрити, вивохрити, видрати, викудлити, випарити (різками), випороти, випотрошити, висвятити (ірон.), висікти, висмугувати, витіпати, вихвоїти, вихвощити, вихрестити, вичесати, вичубити, вишкварити, вишмагати, вишустрити, відбайбарити... Словник синонімів Вусика
- побити — Поби́ти, поб’ю́, поб’є́ш, поб’є́, поб’ю́ть; поби́й, -би́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- побити — ПОБИ́ТИ, б'ю, б'єш, док., кого, що. 1. з прийм. в (у), об, по. Постукати, поплескати по чому-небудь, об щось. Покінчивши з усім [їстівним], Важкий [прізвище] обома руками витер масні губи, а потім об скатертину руки... Словник української мови у 20 томах
- побити — Побий того, Боже, в кого богацько грошей. Бідні проклинають багатих. Приповідки або українсько-народня філософія
- побити — син. побити когось: відфейсувати, дати звізди, замочити, змісити в синьку. син. побити обличчя: відрихтувати, загасити табло. Словник жарґонної лексики української мови
- побити — бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ (та нещасли́ва) годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година!... Фразеологічний словник української мови
- побити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
- побити — ПОБИ́ТИ, б’ю, б’єш, док., перех. 1. з прийм. в (у), об, по. Постукати, поплескати по чому-небудь, об щось. Покінчивши з усім [їстівним], Важкий [прізвище] обома руками витер масні губи, а потім об скатертину руки... Словник української мови в 11 томах
- побити — Побити, -б'ю, -єш гл. 1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито. Ном. 2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила. Мет. 5. 3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. ЗОЮР. І. Словник української мови Грінченка