побити

ПОБИ́ТИ, б'ю, б'єш, док., кого, що.

1. з прийм. в (у), об, по. Постукати, поплескати по чому-небудь, об щось.

Покінчивши з усім [їстівним], Важкий [прізвище] обома руками витер масні губи, а потім об скатертину руки, побив злегенька себе по животі й переможно зауважив: – От тепер наївся (Олесь Досвітній).

2. кого. Завдати ударів кому-небудь; вибити.

Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччю спить, Все випада-таки Рябка притьмом побить (П. Гулак-Артемовський);

Я .. впізнав голос отамана рибальської ватаги, якого ми побили за Полю (Ю. Яновський);

Він [перекладач] закричав, що якщо зараз не буде встановлено порядок, то пан комендант накаже своїм солдатам всіх гумовими палицями побити (Григорій Тютюнник);

// перен. Піддати гострій критиці, викрити кого-, що-небудь.

[Дремлюга:] Я всю область тягну на своїх плечах, а ваш попередник, Іван Іванович, все промови виголошував. А що вийшло? Мене побили, а він у Москві на курсах (О. Корнійчук).

3. Позбавити життя, вбити всіх або багатьох.

І зо зла палицю хапає [Мірошник]... Шпурнув – та й всіх курей побив (Л. Глібов);

// Знищити, пошкодити рослини, посіви і т. ін. (про град, мороз тощо).

Все було йому [Грицькові] якось лихо: то в його коняку вкрадено, то віл здох, то град ниву побив (Б. Грінченко);

Висохлі маслини – Побив мороз... (М. Рильський);

// безос.

Градом хліб побило (А. Головко);

// перен. Довести до відчаю, пригнітити.

Наймита побило горе та нужда.

4. Розбити, розколоти на шматки.

– Одчини, бо вікна поб'ю! – репетував Кайдаш і лупив у двері ногою (І. Нечуй-Левицький);

Нас із мамою вигнали [тато] з хати, побили весь посуд, всі горшки (Григорій Тютюнник).

5. Пошкодити ударами, поштовхами і т. ін.

На нозі у нього був розірваний черевик, і він до крові побив об брук пальці (С. Чорнобривець);

І я пішов. Об скелі груди порвав, побив... (В. Сосюра);

Чумаченко ставав нещадним, коли виявляв, що якась рота зазнала марних втрат людьми .. – Шофер машину поб'є, та й то його судять. А це ж люди. Люди, розумієш? (О. Гончар);

// Стоптати, зносити (взуття).

Аж черевики побив, спотикаючись на пеньки (С. Васильченко);

[Журавель:] Наш Панько за дорогу геть чисто побив підметки (І. Микитенко);

// Проїсти тканину, одяг і т. ін. (про міль).

Прибіг додому .. Штани – посічені, немов міль побила. “Значить, сіллю стрельнув, чортів крамар!..” догадався я (Є. Кравченко);

// Укрити заглибинами шкіру обличчя (про віспу).

6. Завдати поразки супротивникові; перемогти.

Шотландці! Згадуєте час, Як кров лив з вами Уаллас, Як Брюс водив до бою вас? Знов кличу разом всіх іти: Або побить, або лягти! (П. Грабовський);

Стояли на смерть більшовицькі бійці – І силу побили звірину (М. Рильський);

// Перевершити в чому-небудь; перемогти в труді, змаганні, грі.

– Пан Олесь тебе поб'є, – обізвалася нараз Маня до брата, коли ми врешті станули наново коло столика з шахівницею .. – Його позиція ліпша, як твоя (О. Кобилянська).

7. карт. Покрити карту.

Побити десятку.

8. діал. Прикрасити.

Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив (П. Чубинський).

9. діал. Оббити.

Побити дах залізом.

(1) Поби́ти до синці́в кого – дуже побити кого-небудь.

Діда Омелька, що кинувся на захист невістки, побили до синців (З. Тулуб);

Прокльо́ни поби́ли див. проклі́н.

◇ Бий (бери́, тряси́) / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) тря́сця див. би́ти;

Бий / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) лиха́ годи́на (грім, хрест, моро́ка і т. ін.), див. би́ти;

Бий / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) си́ла Бо́жа див. би́ти;

Бода́й вас зли́дні поби́ли (посі́ли) див. зли́дні;

(2) Грець поби́й (д) див. грець²;

(3) Грім би поби́в на би́тій доро́зі (д) див. грім;

(4) Грім би поби́в наві́ки на би́тій доро́зі (д) див. грім;

Грім би тебе́ (його́, її́ і т. ін.) вда́рив (поби́в, приби́в, лу́снув ясе́нний) див. грім;

(5) Грім поби́й (д) див. грім;

(6) Поби́й мене́ [святи́й] хрест (грім, Бо́же і т. ін.):

а) уживається для вираження запевнення в правдивості, істинності чого-небудь.

– Побий мене хрест, ото в'юни так пахнуть (М. Стельмах);

Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, Я складу йому пісні (В. Самійленко);

– Та нехай мене святий хрест поб'є, коли я що вкрав (І. Нечуй-Левицький);

– Хай мене грім поб'є, коли брешу... (І. Муратов);

– Та я вас і пальцем не торкну, побила б мене свята земля, коли брешу (М. Коцюбинський);

б) Поби́ла б мене́ свята́ земля́ див. земля́;

(7) Поби́ла б моро́ка (д) див. моро́ка;

Поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] годи́на див. годи́на¹;

(8) Поби́ти до ноги́ – те саме, що Вибива́ти / ви́бити до ноги́ (див. вибива́ти).

Дуже люті у нас вороги, Як зустрінуть – поб'ють до ноги (П. Воронько);

(9) Поби́ти (зім'я́ти, розтопта́ти і т. ін.) в яє́чню кого – сильно побити кого-небудь.

Но хто лиш в город показався, того в яєчню і поб'ють (І. Котляревський);

(10) Поби́ти покло́ни, заст. – низько, до землі вклонитись.

Молоді стали, побили поклони, поцілували образ (І. Нечуй-Левицький);

(11) Поби́ти реко́рд – зайняти перше місце, перемогти в чому-небудь.

Уперта боротьба за першість розгорілась на гарбузах. Рекорд побив здоровенний дядько Ананій (Є. Кравченко);

Розби́ти (поби́ти) гле́ка (глек, гле́чик, го́рщик, го́рщика і т. ін.) [з лемі́шкою] див. розбива́ти;

Уби́й (поби́й) мене́ Бог див. убива́ти¹;

Уби́й (поби́й) мене́ [святи́й] хрест див. хрест;

Хай (неха́й) грім поб'є́ (уб'є́, приб'є́ і т. ін.) див. грім;

Хай (неха́й) поб'є́ моро́ка див. моро́ка;

(12) Хоч грім би поби́в на би́тій доро́зі (д) див. грім;

(13) Хоч грім би поби́в наві́ки на би́тій доро́зі (д) див. грім;

[Хоч] грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі див. грім;

Щоб грім поби́в (приби́в, уби́в і т. ін.) див. грім.