1. Великий тлумачний словник сучасної мови

побрязкати

побря́зкати

-аю, -аєш, док.

1》 Брязкати якийсь час. Побрязкати ключами.

2》 розм. Піти, брязкаючи чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побрязкати — побря́зкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побрязкати — ПОБРЯ́ЗКАТИ, аю, аєш, док. 1. Брязкати якийсь час. [Сестра Мархва:] Чого ти, сестро Серахвимо, до матушки так рано? [Сестра Серахвима (побрязкавши чотками):] Як би тобі сказати? Попрохатись маю... Словник української мови у 20 томах
  3. побрязкати — ПОБРЯ́ЗКАТИ, аю, аєш, док. 1. Брязкати якийсь час. [Сестра Мархва:] Чого ти, сестро Серахвимо, до матушки так рано? [Сестра Серахвима (побрязкавши чотками):] Як би тобі сказати? Попрохатись маю… (Мирний, V, 1955, 66); Побрязкати ключами. 2. розм. Словник української мови в 11 томах
  4. побрязкати — Побря́зкати см. побрязкувати. Словник української мови Грінченка