1. Великий тлумачний словник сучасної мови

побрязкач

побря́зкач

-а, ч., розм.

1》 Брязкуча прикраса.

2》 перен., заст. Монета (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побрязкач — побря́зкач іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. побрязкач — див. брязкальце Словник синонімів Вусика
  3. побрязкач — ПОБРЯ́ЗКАЧ, а, ч., розм. 1. Брязкуча прикраса. Коваль підкови їм [коням] кує, Прикраси їм усякі є – Побрязкачі, блискучі цвяшки (Л. Глібов); В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя .. Словник української мови у 20 томах
  4. побрязкач — БРЯ́ЗКАЛЬЦЕ (брязкуча дитяча іграшка; розм. — брязкуча прикраса; розм. — узагалі невеликий предмет, що бряжчить при ударах або струшуванні), БРЯ́ЗКАЛО розм., БРЯЗКОТЕ́ЛЬЦЕ розм., ПОБРЯ́ЗКАЧ розм., БРЯ́ЗКІТКА розм. рідко. Словник синонімів української мови
  5. побрязкач — ПОБРЯ́ЗКАЧ, а, ч., розм. 1. Брязкуча прикраса. Коваль підкови їм [коням] кує, Прикраси їм усякі є — Побрязкачі, блискучі цвяшки (Гл., Вибр., 1957, 185); В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя.. Словник української мови в 11 томах
  6. побрязкач — Побря́зкач, -ча м. = побренькач. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431. Словник української мови Грінченка