побуріння

побурі́ння

-я, с.

Стан за знач. побуріти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побуріння — побурі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. побуріння — ПОБУРІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. побурі́ти. Вику скошують при побурінні третини бобів на нижній частині рослин (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. побуріння — ПОБУРІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. побурі́ти. Вику скошують при побурінні третини бобів на нижній частині рослин (Колг. Укр., 5, 1961, 45). Словник української мови в 11 томах