побуріння
ПОБУРІ́ННЯ, я, с.
Стан за знач. побурі́ти.
Вику скошують при побурінні третини бобів на нижній частині рослин (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побуріння — побурі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- побуріння — -я, с. Стан за знач. побуріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побуріння — ПОБУРІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. побурі́ти. Вику скошують при побурінні третини бобів на нижній частині рослин (Колг. Укр., 5, 1961, 45). Словник української мови в 11 томах