побуріння

ПОБУРІ́ННЯ, я, с.

Стан за знач. побурі́ти.

Вику скошують при побурінні третини бобів на нижній частині рослин (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побуріння — побурі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. побуріння — -я, с. Стан за знач. побуріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побуріння — ПОБУРІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. побурі́ти. Вику скошують при побурінні третини бобів на нижній частині рослин (Колг. Укр., 5, 1961, 45). Словник української мови в 11 томах