1. Великий тлумачний словник сучасної мови

побуріти

побурі́ти

-ію, -ієш.

Док. до буріти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побуріти — побурі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побуріти — ПОБУРІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до бурі́ти. Погасне степ, побуріє, злиняє, осінь роздягне посадки, шквиря-завійниця покотить мряку полями (О. Гончар); Звичайно гречку збирають, коли на рослинах побуріє більше двох третин зерен (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. побуріти — ПОБУРІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до бурі́ти. Погасне степ, побуріє, злиняє, осінь роздягне посадки, шквиря-завійниця покотить мряку полями (Гончар, Тронка, 1963, 215); Звичайно гречку в колгоспі збирають, коли на рослинах побуріє більше двох третин зерен (Колг. Укр., 2, 1962, 16). Словник української мови в 11 томах