1. Великий тлумачний словник сучасної мови

побутуючий

побуту́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до побутувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побутуючий — побуту́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. побутуючий — ПОБУТУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до побутува́ти. Реалізм професіональної музики .. великою мірою базується на глибокому осягненні композитором типових інтонацій народної музики, узагальненні характерних, широко побутуючих у народі музичних інтонацій (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. побутуючий — ПОБУТУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до побутува́ти. Реалізм професіональної музики.. великою мірою базується на глибокому осягненні композитором типових інтонацій народної музики, узагальненні характерних, широко побутуючих у народі музичних інтонацій (Мист., 6, 1955, 7). Словник української мови в 11 томах