повибиваний
повиби́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до повибивати.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повибиваний — повиби́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- повибиваний — ПОВИБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повибива́ти. – А в лобогрійці дишло поламане! Коса поіржавіла, в шестернях зубки повибивані! (Остап Вишня); // у знач. прикм. Під стріхою сумом чорніють повибивані вікна (С. Словник української мови у 20 томах
- повибиваний — ПОВИБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повибива́ти. — А в лобогрійці дишло поламане! Коса поіржавіла, в шестернях зубки повибивані! (Вишня, І, 1956, 379); // У знач. прикм. Під стріхою сумом чорніють повибивані вікна (Вас. Словник української мови в 11 томах