повибиваний
ПОВИБИ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до повибива́ти.
– А в лобогрійці дишло поламане! Коса поіржавіла, в шестернях зубки повибивані! (Остап Вишня);
// у знач. прикм.
Під стріхою сумом чорніють повибивані вікна (С. Васильченко);
Винних немовби й не було, а приміщення волості стояло з повибиваними шибками (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повибиваний — повиби́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- повибиваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повибивати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повибиваний — ПОВИБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повибива́ти. — А в лобогрійці дишло поламане! Коса поіржавіла, в шестернях зубки повибивані! (Вишня, І, 1956, 379); // У знач. прикм. Під стріхою сумом чорніють повибивані вікна (Вас. Словник української мови в 11 томах