1. Великий тлумачний словник сучасної мови

повиганяти

повиганя́ти

-яю, -яєш і повигонити, -ню, -ниш, док., перех.

1》 Примусити вийти геть, залишити яке-небудь приміщення, місце і т. ін.; прогнати всіх чи багатьох.

|| Вигнати (звичайно з хліва, двору) на пасовище всіх чи багатьох (корів, овець і т. ін.).

|| Спрямувавши рух, вивести звідкись (машини, човни і т. ін.).

|| розм. Виключити звідкись, вивести із складу чогось усіх чи багатьох.

2》 Дуже вирости, витягтися в процесі росту (про багато рослин).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повиганяти — повиганя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повиганяти — ПОВИГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВИГО́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що. 1. Примусити вийти геть, залишити яке-небудь приміщення, місце і т. ін.; прогнати всіх або багатьох. Словник української мови у 20 томах
  3. повиганяти — ПОВИГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВИГО́НИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Примусити вийти геть, залишити яке-небудь приміщення, місце і т. ін.; прогнати всіх або багатьох. Словник української мови в 11 томах
  4. повиганяти — Повиганя́ти, -ня́ю, -єш гл. = повигонити. Словник української мови Грінченка