повиганяти
Повиганя́ти, -ня́ю, -єш
гл. = повигонити.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повиганяти — повиганя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повиганяти — -яю, -яєш і повигонити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Примусити вийти геть, залишити яке-небудь приміщення, місце і т. ін.; прогнати всіх чи багатьох. || Вигнати (звичайно з хліва, двору) на пасовище всіх чи багатьох (корів, овець і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повиганяти — ПОВИГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВИГО́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що. 1. Примусити вийти геть, залишити яке-небудь приміщення, місце і т. ін.; прогнати всіх або багатьох. Словник української мови у 20 томах
- повиганяти — ПОВИГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВИГО́НИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Примусити вийти геть, залишити яке-небудь приміщення, місце і т. ін.; прогнати всіх або багатьох. Словник української мови в 11 томах