повигонити
повиго́нити
див. повиганяти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повигонити — повиго́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повигонити — ПОВИГО́НИТИ див. повиганя́ти. Словник української мови у 20 томах
- повигонити — ПОВИГО́НИТИ див. повиганя́ти. Словник української мови в 11 томах
- повигонити — Повигонити, -ню, -ниш гл. Выгнать (многихъ). Рудч. Ск. І. 88. Не озивайтесь, бо й вас з хати повигонить. Драг. 176. Пан звелів, щоб повигонили кури й гуси. Рудч. Ск. II. 155. Словник української мови Грінченка