1. Великий тлумачний словник сучасної мови

повискакувати

повиска́кувати

-уємо, -уєте, док.

1》 Вистрибнути, вискочити звідкись куди-небудь (про всіх чи багатьох).

|| розм. Швидко вибігти, виїхати звідки-небудь; швидко вибігши, виїхавши, з'явитися десь (про всіх чи багатьох).

2》 розм. Швидко або раптово вилетіти, випасти звідкись (про все чи багато чого-небудь).

3》 перен., розм. Раптово з'явитися, утворитися на чому-небудь у багатьох місцях.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повискакувати — повиска́кувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повискакувати — ПОВИСКА́КУВАТИ, уємо, уєте, док. 1. Вистрибнути, вискочити звідкись куди-небудь (про всіх або багатьох). Діти, два хлопчики .. – повискакували за матір'ю з ридвану та й побігли між народ (Панас Мирний); Було б того гармидеру на цілу ніч... Словник української мови у 20 томах
  3. повискакувати — ПОВИСКА́КУВАТИ, уємо, уєте, док. 1. Вистрибнути, вискочити звідкись куди-небудь (про всіх або багатьох). Діти, два хлопчики.. — повискакували за матір’ю з ридвану та й побігли між народ (Мирний, II, 1954, 96); Було б того гармидеру на цілу ніч... Словник української мови в 11 томах
  4. повискакувати — Повискакувати, -куємо, -єш гл. Выскочить (о многихъ). Повискакували, беруть його, ведуть. Рудч. Ск. II. 11. Словник української мови Грінченка