1. Великий тлумачний словник сучасної мови

повновіковий

повновікови́й

-а, -е.

Який досяг зрілого віку, зрілості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повновіковий — повновікови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повновіковий — (хлопець) дійшлий, дорослий Словник чужослів Павло Штепа
  3. повновіковий — ПОВНОВІКОВИ́Й, а́, е́. Який досяг зрілого віку, зрілості. Вміст мінеральних поживних елементів у повновіковому листі або в черешках досить добре відображає забезпеченість всієї рослини кожною з потрібних їй речовин (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. повновіковий — ПОВНОВІКОВИ́Й, а́, е́. Який досяг зрілого віку, зрілості. Вміст мінеральних поживних елементів у повновіковому листі або в черешках досить добре відображає забезпеченість всієї рослини кожною з потрібних їй речовин (Хлібороб Укр., 10, 1965, 11). Словник української мови в 11 томах