повірка
пові́рка
-и, ж.
1》 Переклик осіб із метою перевірки присутніх.
2》 заст. Контролювання, перевіряння кого-небудь із метою виявлення знань.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повірка — ПОВІ́РКА, и, ж. 1. Переклик осіб з метою перевірки присутніх. В тюрмі почалася повірка: забриньчали швидко ключами, часто загрюкали молотками (С. Словник української мови у 20 томах
- повірка — ПОВІ́РКА, и, ж. 1. Переклик осіб з метою перевірки присутніх. В тюрмі почалася повірка: забриньчали швидко ключами, часто загрюкали молотками (Вас., І, 1959, 71); Їх виструнчили на плацу і після вечірньої повірки видали бойову зброю (Тют. Словник української мови в 11 томах