1. Великий тлумачний словник сучасної мови

погнатися

погна́тися

поженуся, поженешся, док.

1》 Побігти, полетіти і т. ін. за ким-, чим-небудь, щоб догнати, досягти; почати переслідування когось або чогось.

2》 розм. Те саме, що погнати 3).

3》 розм. Те саме, що вирости 1).

4》 перен., розм. Виявити бажання добитися, домогтися чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погнатися — погна́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погнатися — [погнатиес'а] пожеинус'а, пожеинес':а, пожеинец':а, пожеинеимос'а, пожеинеитес'а, пожеинуц':а; нак. пожеинис'а, пожеин'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. погнатися — ПОГНА́ТИСЯ, пожену́ся, пожене́шся, док. 1. Побігти, полетіти і т. ін. за ким-, чим-небудь, щоб догнати, досягти; почати переслідування когось або чогось. Аж баба хліб бровку шпурнула І горло глевтяком заткнула, То він за кормом і погнавсь (І. Словник української мови у 20 томах
  4. погнатися — ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. погнатися — ПОГНА́ТИСЯ, пожену́ся, пожене́шся, док. 1. Побігти, полетіти і т. ін. за ким-, чим-небудь, щоб догнати, досягти; почати переслідування когось або чогось. Аж баба хліб бровку шпурнула І горло глевтяком заткнула, То він за кормом і погнавсь (Котл. Словник української мови в 11 томах
  6. погнатися — Погна́тися, -жену́ся, -не́шся гл. 1) Погнаться. Піймав, не піймав, а погнаться можна. Ном. № 4281. Чорт погнавсь за ним і не догнав. Рудч. Ск. І. 69. 2) Отправиться, пойти, гоня; побѣжать. Покинув чоловік упруга недоораного, погнавсь із воликами додому. Словник української мови Грінченка