1. Великий тлумачний словник сучасної мови

погордувати

погордува́ти

-ую, -уєш, док.

1》 Поставитися до кого-небудь зневажливо, зверхньо, презирливо.

|| Знехтувати чим-небудь.

2》 Поставитися до кого-, чого-небудь з огидою, відразою.

3》 над ким, рідко. Виявити надмірну гордість, гонор.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погордувати — погордува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погордувати — ПОГОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Поставитися до кого-небудь зневажливо, зверхньо, презирливо. – Не погордуйте нами та не забувайте за моє ласкаве прохання! – гукав Кміта (І. Нечуй-Левицький); – Така ж вона хороша та привітна. Словник української мови у 20 томах
  3. погордувати — НЕ́ХТУВАТИ чим (не надавати чому-небудь значення, не звертати уваги на що-небудь, не брати до уваги чогось), ІГНОРУВА́ТИ що, ЗНЕВАЖА́ТИ що, підсил., ПОГО́РДЖУВАТИ (ПОГОРДЖА́ТИ рідше) підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. погордувати — ПОГОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Поставитися до кого-небудь зневажливо, зверхньо, презирливо. — Не погордуйте нами та не забувайте за моє ласкаве прохання! — гукав Кміта (Н.-Лев., IV, 1956, 343); — Така ж вона хороша та привітна. Словник української мови в 11 томах
  5. погордувати — Погордува́ти, -ду́ю, -єш гл. Пренебречь. Грин. III. 471. Покличмо ми брата мого до себе у гості, — може він не погордує тепер нами. Рудч. Ск. II. 143. Словник української мови Грінченка