1. Великий тлумачний словник сучасної мови

погострити

погостри́ти

-гострю, -гостриш, док., перех.

Зробити гострим (у 1 знач.).

Погострити зуби об що — погризти що-небудь.

Погострити язика — сказати дотепи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погострити — погостри́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погострити — Погостри́ти, -трю́, -го́стриш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. погострити — ПОГОСТРИ́ТИ, гострю́, го́стриш, док., що. Зробити гострим (у 1 знач.). Спинився він косу погострити (Б. Грінченко); – Сапку треба було б погострити – б'єш, б'єш пересохлу землю, аж в грудях тобі б'є (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. погострити — ПОГОСТРИ́ТИ, гострю́, го́стриш, док., перех. Зробити гострим (у 1 знач.). Спинився він косу погострити (Гр., II, 1963, 455); — Сапку треба було б погострити — б’єш, б’єш пересохлу землю, аж в грудях тобі б’є (Стельмах, II, 1962, 404). Словник української мови в 11 томах
  5. погострити — Погостри́ти, -рю́, -риш гл. Поострить. Словник української мови Грінченка