1. Великий тлумачний словник сучасної мови

подарувати

подарува́ти

-ую, -уєш, док., перех.

1》 Дати, віддати що-небудь комусь назовсім, безплатно.

|| Лишати, не забирати що-небудь своє у когось. Подарувати життя.

2》 ким, чим. Наділити ким-, чим-небудь, обдарувати.

3》 Збагатити своєю працею (науку, культуру і т. ін.).

4》 Вибачити, простити кому-небудь щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подарувати — подарува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подарувати — Подарува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. подарувати — ПОДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. кому, що. Дати, віддати що-небудь комусь назовсім, безплатно. Легше десятьом подарувати, чим в одного попросити (прислів'я); У той день, як нам рушать, подарував він свого коня (О. Словник української мови у 20 томах
  4. подарувати — подарува́ти життя́ (рідше життя́м) кому. Залишати живим, помилувати кого-небудь. Лев прокинувся, зловив її (Мишу) і хотів з’їсти. Але Миша стала благати його відпустити її і навіть обіцяла віддячити йому, якщо він подарує їй життя (Переклад... Фразеологічний словник української мови
  5. подарувати — ВИБАЧА́ТИ кому й без додатка (виявляючи поблажливість, не вважати винним когось у чомусь), ПРОБАЧА́ТИ, ПРОЩА́ТИ, ДАРУВА́ТИ розм. — Док.: ви́бачити, проба́чити, прости́ти, подарува́ти. Словник синонімів української мови
  6. подарувати — ПОДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Дати, віддати що-небудь комусь назовсім, безплатно. Легше десятьом подарувати, чим в одного попросити (Укр.. присл.., 1955, 53); У той день, як нам рушать, подарував він свого коня (Стор. Словник української мови в 11 томах
  7. подарувати — Подарувати, -ру́ю, -єш гл. 1) — кому, кого. Бідному ніхто не подарує. Ном. № 2304. А поїзд наш подарувати чи буде, чи немає чим? Алв. 26. Батько подарував йому свого коня. Рудч. Ск. І. 96. 2) Простить. Словник української мови Грінченка