1. Великий тлумачний словник сучасної мови

подільчивий

поді́льчивий

-а, -е, розм.

Який охоче ділиться (у 2 знач.) чим-небудь із кимсь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подільчивий — поді́льчивий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. подільчивий — ПОДІ́ЛЬЧИВИЙ, а, е, розм. Який охоче ділиться (у 2 знач.) чим-небудь з кимсь. Її поважали сусідки, бо була приязною, сміхотливою і подільчивою (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  3. подільчивий — ПОДІ́ЛЬЧИВИЙ, а, е, розм. Який охоче ділиться (у 2 знач.) чим-небудь з кимсь. Її поважали сусідки, бо була приязною, сміхотливою і подільчивою (Коз., Нові Потоки, 1948, 169). Словник української мови в 11 томах
  4. подільчивий — Подільчивий, -а, -е Подѣльчивый, готовый уступить. Словник української мови Грінченка