1. Великий тлумачний словник сучасної мови

позавозити

позаво́зити

-ожу, -озиш, док., перех.

1》 Завезти всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь далеко або не туди, куди потрібно.

|| Забрати з собою все чи багато чого-небудь, виїхавши кудись.

2》 Доставити, привезти куди-небудь усе чи багато чогось, усіх чи багатьох.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позавозити — позаво́зити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позавозити — ПОЗАВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., що. 1. Завезти всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь далеко або не туди, куди потрібно; // Забрати з собою все або багато чого-небудь, виїхавши кудись. Словник української мови у 20 томах
  3. позавозити — ПОЗАВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., перех. 1. Завезти всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь далеко або не туди, куди потрібно; // Забрати з собою все або багато чого-небудь, виїхавши кудись. Словник української мови в 11 томах
  4. позавозити — Позавозити, -вожу, -зиш гл. 1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш. Харьк. 2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Словник української мови Грінченка