1. Великий тлумачний словник сучасної мови

позбиваний

позби́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позбивати.

|| позбивано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позбиваний — позби́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позбиваний — ПОЗБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позбива́ти. Ходила [Уляна] швидко, бігцем, і носки робочих черевиків завжди були позбивані (С. Чорнобривець); Стадницький .. бачить темні, землею пересушені ноги, покалічені пальці, позбивані нігті (М. Словник української мови у 20 томах
  3. позбиваний — ПОЗБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позбива́ти. Ходила [Уляна] швидко, бігцем, і носки робочих черевиків завжди були позбивані (Чорн., Визвол. земля, 1950, 112); Стадницький.. Словник української мови в 11 томах