1. Великий тлумачний словник сучасної мови

позбивати

позбива́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Збити ударом, поштовхом, змусити впасти всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь, у багатьох місцях.

2》 перен. Змусити всіх чи багатьох відмовитися від певного напряму думок, переконань, від здійснення чого-небудь.

3》 Ударом, тертям стерти все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

|| Стоптуючи, зіпсувати (підошви, підбори, взагалі взуття).

|| Ударяючи або тручи об що-небудь, ушкодити, зранити (руки, ноги, шкіру на тілі і т. ін.).

4》 Виготовити все чи багато чого-небудь з окремих частин, з'єднавши їх в одне ціле.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позбивати — позбива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позбивати — ПОЗБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого, що. Збити ударом, поштовхом, змусити впасти всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, у багатьох місцях. – Тоді я як телепну одного [чорта] по рогах! роги й поспадали. Словник української мови у 20 томах
  3. позбивати — ПОЗБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Збити ударом, поштовхом, змусити впасти всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, у багатьох місцях. — Тоді я як телепну одного [чорта] по рогах! роги й поспадали. Словник української мови в 11 томах
  4. позбивати — Позбива́ти, -ва́ю, -єш гл. То-же, что и збити, но о многихъ или о многомъ. Баран роги позбивав. Мнж. 6. Всіх нехай із глудзу позбиває. К. Дз. 44. Словник української мови Грінченка