1. Великий тлумачний словник сучасної мови

покахикування

покахи́кування

-я, с., розм.

Дія за знач. покахикувати та звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покахикування — покахи́кування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. покахикування — ПОКАХИ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. покахи́кувати та звуки, утворювані цією дією. Боцман поглянув на водолаза й механіка, лукаво їм підморгнув і відповів Костеві бравим покахикуванням (Ю. Яновський); Вже як вкинув [Мусій] мішанку в ясла, озирнувся на стримуване покахикування (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах
  3. покахикування — ПОКАХИ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. покахи́кувати та звуки, утворювані цією дією. Боцман поглянув на водолаза й механіка, лукаво їм підморгнув і відповів Костеві бравим покахикуванням (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах