1. Великий тлумачний словник сучасної мови

покахикувати

покахи́кувати

-ую, -уєш, недок., розм.

Кахикати потроху або час від часу.

|| Навмисне неголосно кахикати; щоб привернути увагу або попередити про що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покахикувати — покахи́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. покахикувати — див. залицятися Словник синонімів Вусика
  3. покахикувати — ПОКАХИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Кахикати потроху або час від часу. Професор раз за разом мерзлякувато потирав руки й часто покахикував (Ю. Шовкопляс); Поки вони обмітали сніг з чобіт і, покахикуючи, скидали шинелі, вийшла Віра (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. покахикувати — КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИ розм. (злегка); БУХИ́КАТИ розм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИ розм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). — Док. Словник синонімів української мови
  5. покахикувати — ПОКАХИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Кахикати потроху або час від часу. Професор раз за разом мерзлякувато потирав руки й часто покахикував (Шовк., Інженери, 1948, 218); Поки вони обмітали сніг з чобіт і, покахикуючи, скидали шинелі, вийшла Віра (Грим. Словник української мови в 11 томах