поквитатися

поквита́тися

-аюся, -аєшся і рідко поквитуватися, -уюся, -уєшся, док., розм.

1》 Повністю взаємно розрахуватися з ким-небудь.

2》 перен. Зробити щось у відповідь на чиїсь дії, вчинки; помститися за зло, образу і т. ін.

|| Звести рахунки з ким-небудь, розплатитися за свої дії, вчинки і т. ін.

|| Відплатити кому-небудь за нетовариське ставлення.

|| Звільнитися від чого-небудь, покінчити з чимсь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поквитатися — поквита́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. поквитатися — Розраховуватися, розрахуватися, порозраховуватися, вираховуватися, вирахуватися, повираховуватися, числити, почислити, вичислювати, вичислити, повичислювати, обчислювати, обчислити, пообчислювати, перечислювати, перечислити, поперечислювати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. поквитатися — ПОКВИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ПОКВИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Повністю взаємно розрахуватися з ким-небудь. Ранком, ледве розвиднилось, ми вже були вбрані і, поквитавшись з господарем готелю, подались до автогаража (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
  4. поквитатися — МСТИ́ТИСЯ над ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИ кому і без додатка, ПОМЩА́ТИСЯ кому, ВІДОМЩА́ТИ (ВІДІМЩА́ТИ) кому; РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ з ким, ПЛАТИ́ТИ кому (зводити рахунки з кимсь). — Док. Словник синонімів української мови
  5. поквитатися — Поквитува́тися, -ту́юся, -ту́єшся і поквита́тися, -та́юся, -та́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поквитатися — ПОКВИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ПОКВИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Повністю взаємно розрахуватися з ким-небудь. Ранком, ледве розвиднилось, ми вже були вбрані і, поквитавшись з господарем готелю, подались до автогаража (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах