покріплювати
покрі́плювати
-юю, -юєш і покріпляти, -яю, -яєш, недок., покріпити, -плю, -пиш; мн. покріплять; док., перех., розм.
Те саме, що підкріплювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покріплювати — покрі́плювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- покріплювати — Зміцнювати, ПІДКРІПЛЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
- покріплювати — ПОКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОКРІПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. покріпля́ть; док., кого, що, розм. Те саме, що підкрі́плювати. Поки мене терли, та оживлювали, та покріпляли, то вже почало смеркатися (І. Словник української мови у 20 томах
- покріплювати — ПОКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОКРІПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. покріпля́ть; док., перех., розм. Те саме, що підкрі́плювати. Поки мене терли, та оживлювали, та покріпляли, то вже почало смеркатися (Фр. Словник української мови в 11 томах