1. Великий тлумачний словник сучасної мови

полиновий

полино́вий

рідко полиневий, -а, -е.

Прикм. до полин, полинь.

|| Власт. полину, полиню; такий, як у полину, полиню.

|| Вигот. з полину, полиню.

|| Насичений запахом полину, полиню.

|| Вкритий полином, полинем.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полиновий — див. гіркий Словник синонімів Вусика
  2. полиновий — полино́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  3. полиновий — ПОЛИНО́ВИЙ, рідко ПОЛИНЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до поли́н, поли́нь. Із бур'янів, весь сивий від полинового пилку, вилазить Денис (Григорій Тютюнник); Настойка з полиневого цвіту виганяє з тіла будь-яку лихоманку (Ю. Яновський); // Власт. Словник української мови у 20 томах
  4. полиновий — ПОЛИНО́ВИЙ, рідко ПОЛИНЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до поли́н, поли́нь. Із бур’янів, весь сивий від полинового пилку, вилазить Денис (Тют., Вир, 1964, 272); Настойка з полиневого цвіту виганяє з тіла будь-яку лихоманку (Ю. Янов., І, 1958, 104); // Власт. Словник української мови в 11 томах