1. Великий тлумачний словник сучасної мови

полк

-у, ч.

1》 Військова одиниця з самостійним управлінням і господарством, яка входить перев. до складу дивізії або бригади.

|| розм. Місце розташування цієї одиниці.

2》 тільки мн., поет. Військо, армія.

3》 кого, чого, перен. Велика кількість кого-, чого-небудь.

4》 В Україні в 16-18 ст. – військова та адміністративно-територіальна одиниця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полк — г. реґімент; мн. ПОЛКИ, військо, армія; (ворогів) леґіони, неґ. ОРДИ. Словник синонімів Караванського
  2. полк — полк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. полк — ПОЛК, по́лку і полка́, ч. 1. Військова одиниця з самостійним управлінням і господарством, яка входить переважно до складу дивізії або бригади. З кріпосної брами вилетів гусарський полк, краса всіх кінних полків (О. Словник української мови у 20 томах
  4. полк — Похід Словник застарілих та маловживаних слів
  5. полк — по́лку прибуло́ чийого, кого. Збільшилася, зросла кількість людей (у якомусь колективі, групі, родині тощо з приходом, появою інших); побільшало когось. — І я з вами. А як же! Воювали разом, тепер працюватимемо разом. Фразеологічний словник української мови
  6. полк — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. Словник синонімів української мови
  7. полк — Полк, по́лку, -кові, в полку́; полки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. полк — ПОЛК, по́лку і полка́, ч. 1. Військова одиниця з самостійним управлінням і господарством, яка входить переважно до складу дивізії або бригади. З кріпосної брами вилетів гусарський полк, краса всіх кінних полків (Довж. Словник української мови в 11 томах
  9. полк — Полк, -ку м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Словник української мови Грінченка