1. Великий тлумачний словник сучасної мови

положити

положи́ти

-ложу, -ложиш, док., перех.

1》 у що. Помістити щось у що-небудь.

|| на, у що, на чому. Помістити кого-небудь десь у лежачому положенні.

|| на що, на чому. Помістити щось на чому-небудь.

|| Скласти, розмістити щось у певному порядку; акуратно покласти.

|| Перестати користуватися чим-небудь, відкласти, залишити щось.

|| Помістити щось біля чого-небудь; прикласти.

|| Додати в їжу якихсь інших продуктів для смаку.

|| Налити чи накласти їжі у посудину в якійсь кількості; насипати.

|| Внести на збереження до ощадної каси, банку тощо (гроші).

2》 перен. Витратити на якісь потреби.

|| Подарувати комусь що-небудь.

3》 Надати місце для спання, відпочинку тощо.

|| Змусити лежати з метою лікування. Положити спати.

4》 перен. Скосити, скласти в покоси.

5》 перен. Убити, умертвити кого-небудь.

6》 розм. Прийти до певного рішення; ухвалити, постановити.

|| Визначити, встановити для когось плату за що-небудь. Положити на музику.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. положити — положи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. положити — ПОЛОЖИ́ТИ, ложу́, ло́жиш, док., кого, що. 1. у що. Помістити щось у що-небудь. Марія зараз заходилась пекти опрі́сноки. Спекла, В торбину мовчки положила І мовчки за старим пішла (Т. Шевченко); Висунуло хлоп'я гаман. Словник української мови у 20 томах
  3. положити — положи́ти покласти (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. положити — кла́сти / покла́сти (положи́ти, розкла́сти) на му́зику (на но́ти). Писати музичний твір на який-небудь текст. — Я, голубчику, вчений, бачиш, усякі пісні записую, на ноти, значить, кладу (М. Фразеологічний словник української мови
  5. положити — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. положити — ПОЛОЖИ́ТИ, ложу́, ло́жиш, док., перех. 1. у що. Помістити щось у що-небудь. Марія зараз заходилась пекти опрі́сноки. Спекла, В торбину мовчки положила І мовчки за старим пішла (Шевч., II, 1963, 361); Висунуло хлоп’я гаман. Словник української мови в 11 томах
  7. положити — Положи́ти, -жу́, -жиш гл. = покласти. Спекла колобок і положила на вікні. Рудч. Ск. II. 2. На кого такий гнів великий положили? Мил. 183. Словник української мови Грінченка