положити

Значення в інших словниках

1. положити — -ложу, -ложиш, док., перех. 1》 у що. Помістити щось у що-небудь. || на, у що, на чому. Помістити кого-небудь десь у лежачому положенні. || на що, на чому. Помістити щось на чому-небудь. || Скласти, розмістити щось у певному порядку; акуратно покласти. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. положити — положи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
3. положити — ПОЛОЖИ́ТИ, ложу́, ло́жиш, док., кого, що. 1. у що. Помістити щось у що-небудь. Марія зараз заходилась пекти опрі́сноки. Спекла, В торбину мовчки положила І мовчки за старим пішла (Т. Шевченко); Висунуло хлоп'я гаман. Словник української мови у 20 томах
4. положити — кла́сти / покла́сти (положи́ти, розкла́сти) на му́зику (на но́ти). Писати музичний твір на який-небудь текст. — Я, голубчику, вчений, бачиш, усякі пісні записую, на ноти, значить, кладу (М. Фразеологічний словник української мови
5. положити — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
6. положити — ПОЛОЖИ́ТИ, ложу́, ло́жиш, док., перех. 1. у що. Помістити щось у що-небудь. Марія зараз заходилась пекти опрі́сноки. Спекла, В торбину мовчки положила І мовчки за старим пішла (Шевч., II, 1963, 361); Висунуло хлоп’я гаман. Словник української мови в 11 томах
7. положити — Положи́ти, -жу́, -жиш гл. = покласти. Спекла колобок і положила на вікні. Рудч. Ск. II. 2. На кого такий гнів великий положили? Мил. 183. Словник української мови Грінченка