1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поляки

поля́ки

-ів, мн. (одн. поляк, -а, ч.; полька і полячка, -и, ж.).

Народ, що становить основне населення Польщі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поляки — ПОЛЯ́КИ, ів, мн. (одн. поля́к, а, ч.; по́лька, заст. поля́чка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Польщі. Тут, у моєму готелі, є один поляк, .. от я з ним і ходжу (М. Коцюбинський); Серед визволених найбільше було чехів та поляків (О. Словник української мови у 20 томах
  2. поляки — ПОЛЯ́КИ, ів, мн. (одн. поля́к, а, ч.; по́лька, заст. поля́чка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Польщі. Тут, у моєму готелі, є один поляк,.. от я з ним і ходжу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах