1. Великий тлумачний словник сучасної мови

політемігрант

політемігра́нт

-а, ч.

Політичний емігрант; той, хто емігрував з політичних мотивів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політемігрант — політемігра́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. політемігрант — ПОЛІТЕМІГРА́НТ, а, ч. Скорочення: політичний емігрант. [Анна-Марія] – дочка німецьких політемігрантів, які виїхали з Німеччини на початку 20-х років (з газ.); Матеріальне становище політемігранта Драгоманова було надто скрутним (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  3. політемігрант — ПОЛІТЕМІГРА́НТ, а, ч. Скорочення: політичний емігрант. Бойовим центром колишніх полонених та політемігрантів стала Російська комуністична група у Будапешті (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах