1. Великий тлумачний словник сучасної мови

помишляти

помишля́ти

-яю, -яєш, недок., помислити, -лю, -лиш, док.

1》 без додатка.Розмірковувати над чим-небудь.

2》 про що, за що, об чім, о чім, також з інфін. Мріяти про щось, думкою пориватися, прагнути до здійснення чого-небудь.

|| У думках зосереджуватися на чому-небудь.

3》 із спол. що. Мати певну думку, вважати.

4》 тільки док., розм. Глибоко подумати над чим-небудь.

5》 тільки док., за кого – що, про кого – що, розм. Потурбуватися про кого-, що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помишляти — помишля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помишляти — Розмірковувати, міркувати; думати, подумувати. Словник синонімів Караванського
  3. помишляти — див. думати; мріяти Словник синонімів Вусика
  4. помишляти — ПОМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док. 1. без дод. Розмірковувати над чим-небудь. Не візьму Марти я й сам, – помишляю, та й роздумався, як би її взяти... Словник української мови у 20 томах
  5. помишляти — ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) перев. із спол. що (мати певну думку), ДУ́МАТИ, ГАДА́ТИ, ПОМИШЛЯ́ТИ, ПОКЛАДА́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.; ДОПУСКА́ТИ, ПРИПУСКА́ТИ (вважати за можливе). — Док.: поду́мати, поми́слити, покла́сти, допусти́ти, припусти́ти. Словник синонімів української мови
  6. помишляти — ПОМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док. 1. без додатка. Розмірковувати над чим-небудь. Не візьму Марти я й сам, — помишляю, та й роздумався, як би її взяти… (Вовчок, VI, 1956, 240); Та так собі подумав, так помислив... Словник української мови в 11 томах
  7. помишляти — Помишля́ти, -ля́ю, -єш гл. Думать, помышлять. Нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш. Чуб. V. 233. Словник української мови Грінченка