1. Великий тлумачний словник сучасної мови

помутитися

помути́тися

-иться, док.

1》 Стати нечистим, непрозорим; скаламутитися.

|| Стати темним або невидимим, затемненим чим-небудь; потьмаритися.

2》 Стати невиразним, розгубленим (про очі, погляд і т. ін.).

3》 перен. Втратити ясність, чіткість, гостроту (про розум, свідомість і т. ін.).

|| розм., рідко. Втратити розум.

4》 перен. Втратити виразність, чіткі обриси.

5》 перен., рідко. Збентежитися, схвилюватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помутитися — помути́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помутитися — ПОМУТИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Стати нечистим, непрозорим; скаламутитися. Помутилось синє море, Небо хмариться прозоре (Л. Первомайський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. помутитися — світ (в оча́х (пе́ред очи́ма)) тьма́риться (темні́є, ме́ркне, му́титься) / потьма́ри́вся (потемні́в, поме́рк, помути́вся). 1. кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності (від удару, болю і т. ін.). Фразеологічний словник української мови
  4. помутитися — ЗБОЖЕВО́ЛІТИ (стати психічно хворим, божевільним), СПРИЧИНИ́ТИСЯ розм., ОДУРІ́ТИ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВИХНУ́ТИСЯ розм., СКРУТИ́ТИСЯ розм., НАВІДИ́ТИСЯ діал., ЗВАР'Я́ТІТИ діал., ЗВАРІЮВА́ТИ (ЗВАР'ЮВА́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
  5. помутитися — ПОМУТИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Стати нечистим, непрозорим; скаламутитися. Помутилось синє море, Небо хмариться прозоре (Перв., Райдуга.., 1960, 105); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  6. помутитися — Помути́тися, -чуся, -тишся гл. 1) = скаламутитися. 2) Помрачиться въ разсудкѣ. Христя прикро на матір дивилася, думаючи, чи не помутилася бува. Мир. Пов. І. 171. Словник української мови Грінченка