1. Великий тлумачний словник сучасної мови

помчати

помча́ти

-чу, -чиш, док.

1》 неперех. Почати пересуватися, переміщатися з великою швидкістю.

|| Швидко поїхати (про транспорт).

|| Швидко побігти; понестись.

|| Швидко поїхати на чомусь.

|| Поспішити, поквапитися куди-небудь.

2》 неперех., перен. Швидко поширитися, передатися, прокотитися.

3》 перех. Дуже швидко повезти, понести, перемістити кого-, що-небудь.

|| безос.

4》 неперех., перен. Простягнутися в далечінь, продовжитися, пролягти куди-небудь.

5》 неперех., перен. Швидко, непомітно проминути (про час); пролетіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помчати — помча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помчати — ПОМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Почати пересуватися, переміщатися з великою швидкістю в певному напрямку. Вулицею помчав вітер, знявши порох, сухі стебла та папери (М. Томчаній); Перша космічна ракета, запущена 2 січня 1959 року.. Словник української мови у 20 томах
  3. помчати — ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. помчати — ПОМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. неперех. Почати пересуватися, переміщатися з великою швидкістю. Вулицею помчав вітер, знявши порох, сухі стебла та папери (Томч., Готель.., 1960, 314); Перша космічна ракета, запущена 2 січня 1959 року.. Словник української мови в 11 томах
  5. помчати — Помча́ти, мчу́, -чи́ш гл. Помчать, быстро понести, повезти. Куди Мар'єчку помчали, — тільки слід. Мет. 229. Чортинята миттю приробили йому довгенні крила та й помчав він мене у те саме дупло. Стор. МПр. 47. Словник української мови Грінченка